Малюнок до байки вовк на псарні розфарбування. Відображення історичних подій у байці І. А. Крилова «Вовк на псарні» підготувала вчитель російської мови та літератури Рубльова оксана валерьевна Мбоу Іркутська

Яким чином сюжет байки пов'язаний з подіями Великої Вітчизняної війни 1812 року? Ситуація, описана в байці, відтворює події Великої Вітчизняної війни 1812 року. Наполеон досить легко завоював багато європейських держав так само, як Вовк легко справляється з безпорадними вівцями. Наступною в загарбницьких планах французів була Росія. Але на боротьбу з військами Наполеона піднявся весь російський народ: «Вовк вночі, думаючи залізти в кошару, потрапив на псарню».

Байка «Вовк на псарні», написана в 1812 році, є відгуком на Вітчизняну війну проти французького нашестя. Вовк це Наполеон, який зазнав поразки на Бородінському полі; зайнявши Москву, він зрозумів, що опинився в пастці, і послав Кутузову пропозицію про світ, запевняючи російського полководця, що бажає миру. Кутузов відкинув пропозицію завойовника і в переможних боях звільнив Росію від ворогів. Ловчий в байці це Кутузов.

За свідченням сучасників, байку «Вовк на псарні» І. А. Крилов власноруч переписав і віддав дружині М. І. Кутузова, яка відправила її чоловікові в листі. М. І. Кутузов прочитав байку після битви під Червоним присутніх навколо нього офіцерам і при словах «а я, приятель, сивий» зняв кашкет і потряс нахиленою головою.

Висновок Кожен загарбник, який зазіхнув на чужу землю, шукає легкої здобичі, нагадує героя байки Крилова. (Недарма Ловчий говорить не про один Вовка, а про обох властивості цих хижаків: «вовчу вашу я давно натуру знаю ...», «з вовками ... не робити світової!»).

Інтернет ресурси

Серед безперечних шедеврів, якими настільки багато і різнобічно представлено мальовниче і графічне спадщина Валентина Олександровича Сєрова, серія його ілюстрацій до байок І. А. Крилова займає велике і важливе місце.

Художник працював над серією протягом шістнадцяти років (з 1895 по 1911 рік) і особливо інтенсивно - в останні роки життя.

Результатом цієї роботи стало велику кількість цілком закінчених творів, які, будучи чудовими ілюстраціями до байок І. А. Крилова, мають в той же час велику самостійну художню цінність.

Те, що В. А. Сєров звернувся до байок, не було несподіванкою, його неодмінно повинен був залучити їх гострий гумор, який дуже цінував художник в життя. Крім того, Сєров з дитинства любив тварин, в їх поведінці знаходив багато спільного з характером поведінки людей. Художник постійно спостерігав за ними, малював їх, про що свідчать численні замальовки в альбомах різних років.

У 1895 році А. І. Мамонтов задумав видати байки І. А. Крилова з ілюстраціями В. А. Сєрова. Він люб'язно запропонував художнику зробити кілька малюнків для цього видання. Спочатку А. І. Мамонтов припускав включити в видання все байки, але потім вирішив обмежитися лише найбільш популярними.

Видання вирішено було назвати «Дванадцять малюнків В. А. Сєрова на байки І. А. Крилова» і скласти його з наступних дванадцяти листів: «Обоз», «Ворона і Лисиця», «Мельник», «Вовк і Журавель», «Тришкин каптан »,« Квартет »,« Селянин і Розбійник »,« Ворона »,« Лев і Вовк »,« Осел і Мужик »,« Мавпа і окуляри »,« Щука ».

Робота над малюнками до байок захопила Сєрова, і, хоча видання не було здійснено, художник зробив велику кількість чудових замальовок і закінчених ілюстрацій *.

З самого початку перед Сєровим встала важке завдання - не тільки створити цілком певні художні образи, а й передати специфіку басенного оповідання. А для цього потрібен був особливий художню мову. Адже байка - це побіжна жива замальовка дійсності, що містить у собі зазвичай повчальний зміст. Письменник-байкар помічає в житті побутові курйози, промахи, смішні сторони життя, людські пороки і недоліки і, виливаючи в байок форму, по-своєму загострює їх, перебільшує.

Крилов висміяв негативні людські якості, перенісши їх на тварин. При цьому він навмисне згустив фарби, щоб якомога болючіше вдарити по людському самолюбству, щоб підкреслити, посилити повчальний зміст, що випливає з тієї чи іншої ситуації.

Крилов не випадково обрав саме байку своєю зброєю в боротьбі з людськими вадами; мудра простота її змісту і гумористичний прийом оповідання доступні будь-якому читачеві, легко їм засвоюються. Мова байки, близькою до народної мови прислів'їв і приказок, добре запам'ятовується.

Сєров, як ніхто інший, розумів специфіку басенного оповідання. В результаті багаторічних наполегливих і невтомних пошуків він знайшов свою просту, влучну форму розповіді, збагачену гумором і співзвучну мови байки.

Не відразу вдалося художнику досягти тієї художньої закінченості форми і тієї смислової ємності, які потрібні були для баєчної ілюстрації. Починаючи з 1896 року він наполегливо прагне знайти свій образотворчий «байок мову», але остаточно знаходить його лише в пізніх ілюстраціях.

Художник ретельно відбирає в байці головне і передає його скупими художніми засобами. Так, поступово, він зовсім відмовляється від тону, світлотіні і тих подробиць, які зустрічаються в таких початкових аркушах, як «Вовк і Вівчарі», «Три мужика», «вороненя». Пізніше він працює тільки олівцем, акцентуючи і загострюючи його цікавлять деталі, виявляючи в малюнку найбільш характерні риси загальних образів байок.

Однак на перших порах художник ще досить докладний. Він відмовляється поки тільки від мальовничих прийомів в графіку. Це помітно в підході до байки «Три мужика», малюнок якої носить жанровий характер. Звичайна жанрова сценка (зображені три мужика за вечерею в сільській хаті) ще й конкретна і багатослівна. У ній недостатньо підкреслено головне, ледь помітна іронія. Те ж саме можна сказати і про малюнку «вороненя». Він ще громіздкий, складний, недостатньо лаконічний.

Згадані роботи передають тільки зміст байок. Сєрову ж хотілося добитися того, щоб ілюстрації мали ще й самостійну гротескну виразність. А для цього малювати треба було простіше, лаконічніше і, разом з тим, гостріше. Ось чому велика частина спочатку задуманих композицій багато разів перемальовувати, все більше спрощуючись і загострюючись.

Так, поступово переробляючи, в корені змінилася композиція «Квартету». У новій композиції Сєров розташував звірів в зворотному порядку-справа наліво, і така композиція здалася йому більш вдалою. Крім того, художник змінив вигляд кожного звіра, переробив його позу, рух, кривляння; зробив його більш комічним. В результаті вийшла не просто жанрова сценка, а виникли байок образи, крізь які став найбільш виразно проступати повчальний зміст. Сєров підкреслив в малюнках найхарактерніше-то, що взагалі властиво того чи іншого звіра. Це - вже нові риси Серовское методу, вони і визначили його подальші пошуки.

Працюючи над байками, Сєров постійно використовував свої численні альбоми, в яких вже були замальовки потрібних йому тварин. Він любив і добре знав тварин, а тому зміг дати їм досить влучні характеристики. Зображував він вовка (лист «Вовк і Журавель») або лисицю у виноградної лози (лист «Лисиця і виноград») - в будь-якому конкретному випадку помітно, що художник уважно і довго вивчав характер кожного звіра. Ось чому так вірно змалював він тварин в листі «Мор звірів» - лева, що виділяється серед інших звірів своєю величною, гордою поставою, викручуватися перед левом лисичку, вишкірилися вовків і нешкідливого простодушного вола, якого звірі «за гріхи» мають намір принести в жертву.

В іншому листі ( «Лев і Вовк») зображений розсерджений могутній цар звірів, грізно дивиться услід понуро плентаються вовку, який посмів урвати шматочок від його видобутку. Дуже скупими засобами, майже однією лінією охарактеризовані лев і вовк. Виразні їх пози.

Не менш переконливий і по-своєму цікавий лист «Лисиця і виноград». Хитромудра лісонька, кокетливо зігнувшись, тихо лащиться до виноградної лози. Шахрайка вичікувально дивиться на гроно винограду, що висить, на жаль, занадто високо.

Образи всіх цих звірів вдалися художнику не відразу. Він нескінченно переносив за допомогою тонкої прозорої паперу знайдений ним малюнок з одного аркуша на інший, залишаючи на новому аркуші, лише ті деталі, які, на його думку, були найбільш вдалі. Він посилював ці деталі, спрощуючи і узагальнюючи попередню композицію, відточуючи лінію, працюючи над обсягом.

Незважаючи на ретельне опрацювання кожного малюнка, штрихи і лінії його ніколи не справляли враження засушенности. Наполегливий свою працю художник завжди вмів приховати за уявною невимушеністю і свободою малюнка.

Так працював Сєров над байками «Вовк і Журавель» (починаючи з акварельного заливки і перового малюнка і закінчуючи лаконічним олівцевим малюнком), «Лев і Вовк» (від раннього тонового акварельного малюнка аж до останнього олівцем максимально спрощеного варіанту), «Тришкин каптан» ( від натурної замальовки до гранично перебільшеного образу).

Такий же грунтовної переробки піддалася і байка «Ворона» (лист «Ворона в павиних пір'ї»). Художник вирішує тему гранично скупо, зображуючи вирядився в павині пір'я ворону, яка крокує комічно-важливо, високо піднявши голову, і павичів, хто дивиться на неї зверхньо і неприязно, як на самозванка в їхньому товаристві. Тут незрівнянно дана характеристика і ворони і павичів.

Ще вдаліше виявився лист «Мавпа і окуляри». Здається, не можна вирішити задачу більш гостро, більш економно. Мавпа, яка так своєрідно «розпорядилася» своїми окулярами, - єдина фігура, яка зображена на аркуші.

Малюнки В. А. Сєрова до байок І. А. Крилова - справді видатні твори, які, відштовхуючись від літературного таланту Крилова-байкаря, знайшли глибоко самостійне значення. Вони цінні самі по собі. У зорової формі художник виявив в них те, що хотів сказати письменник словом. Сєров передав і глибоко народний гумор криловських байок, що містить в собі гостроту і влучність бачення життя і особливості Криловського мови, близької до розмовної мови, - все те, що робить байки Крилова справді народними літературними творами.

В. Тахтарева

* У цьому виданні листівок відтворюються лише деякі з цих листів, а також ті, що не призначалися для Мамонтовского видання. Ці малюнки були виконані в різний час, починаючи з 1895 року і закінчуючи 1911 роком.

Лисиця і виноград. Папір, графітний олівець. 22,2х35,5 см. Державна Третьяковська галерея

інші презентації на тему «Історична байка І. А. Крилова« Вовк на псарні »»

«Творчість Крилова» - Перший етап у творчості Крилова. Вовк вночі, думаючи залізти в кошару, Потрапив на псарню. Але Крилов вирішив стати письменником. Аналіз байок «Квартет» і «Лебідь, рак і щука». Навчався з милості з дітьми поміщика, у якого прислужував лакеєм. Крилов звертає свою сатиру проти пустопорожніх базік і неуків.

«Чарівник Смарагдового міста» - Що відбувається з тваринами і птахами в чарівній країні? Йдемо дорогою важкою, Дорогий не прямий ... Мене з заліза Коваль змайстрував. Стелла, вічно юна чарівниця рожевої країни. Еллі зустрічається з батьками. Серед великої канзаській степу жила дівчинка Еллі. Боягузливий лев. «Тут і казці кінець, а хто слухав - молодець!».

«Байки Крилова урок» - Словникова робота: іносказання, мораль, алегорія Повідомлення. Урок з російської літератури. Творча біографія І.А. Крилова. Оголошення теми і мети уроку Перевірка домашнього завдання. Оцінки за урок. Іван Андрійович показав нам цілий звіринець. Епіграф до уроку. Вікторина «Вгадай назву байки». Крилов! Крилов народився в Москві.

«Волков Чарівник смарагдового міста» - У 1939 році «Чарівник Смарагдового міста» вийшов в «Детиздате». Олександр Волков. Твої улюблені герої. Народився в Усть-Каменогорську. Стелла - добра чарівниця Рожевої країни. 5 книга «Жовтий Туман». Гінгема - зла чарівниця Блакитний країни. Героїв казки «Чарівник Смарагдового міста» чекають нові захоплюючі пригоди.

«Зграя вовків» - У вовчій зграї панує залізна дисципліна - ватажкові підкоряються всі беззастережно. Вовк !!! Послухавшись строго карають. Те ж було і в Римській імперії. Слово вовк стало символом зла, жорстокості, кровожерливості. Багато ссавці живуть поодинці, а інші групами. Довжина тіла: в середньому 105-160см.

«Байки Крилова 5 клас» - Чого навчають байки Крилова? Номери слайдів. А. П. Сумароков. І. І. Хемніцер. Чому вчить байка. «Вовк на псарні». Езоп - старогрецький байкар (VI століття до н. Е.), Що вважався творцем байки. Художник Г. Купріянов. Добре грав на скрипці, вивчив теорію музики, розбирався в математиці. "Ворона і Лисиця".