За що кадирову дали героя. Високе звання. Вулиці та парки, названі на честь Рамзана Кадирова

У нагородних документах сказано, що Рамзан Кадиров з 2000 року виконує завдання щодо припинення діяльності незаконних збройних формувань. За офіційною статистикою, з січня 2003 року під його керівництвом бійці служби безпеки президента Чеченської Республіки затримали майже триста п'ятдесят бойовиків, знищили понад сто баз бандитів. А понад чотириста учасників незаконних збройних формувань добровільно склали зброю.

"Кадиров зарекомендував себе високопрофесійним організатором переговорного процесу з добровільної відмови від збройного опору", - зазначається у нагородній характеристиці. Крім того, за безпосередньої участі Рамзана Кадирова в Чечні було проведено у найкоротші терміни підготовку виборів президента ЧР, забезпечено безпеку самих виборів. За все це за сукупністю він отримав зірку Героя.

Рамзан Кадиров народився 5 жовтня 1976 року у чеченському селищі Центорою. Там закінчив середню школу. До 2000 року був відомий своєю спортивною кар'єрою: брав участь у багатьох змаганнях з боксу, має звання майстра спорту. У 2004 році закінчив Махачкалінський інститут бізнесу та права. З 1996 року – помічник та особистий охоронець свого батька – муфтія Ахмата Кадирова. Після обрання Ахмата Кадирова президентом Чечні став начальником служби безпеки.

Після загибелі Ахмата Кадирова багато жителів Чечні пропонували Рамзану висунути свою кандидатуру на пост президента. Але згідно з Конституцією республіки цю посаду може обійняти громадянин РФ, який досяг віку 30 років. Тому Рамзан Кадиров не брав участі у виборах. 10 травня 2004 року його було призначено першим віце-прем'єром ЧР. З другої половини жовтня 2004 року Кадиров ще й радник повноважного представника президента РФ у Південному федеральному окрузі. У компетенції Рамзана Кадирова на цій посаді – питання взаємодії із силовими структурами федерального округу.

Рамзан одружений, має трьох доньок.

Я вважаю, що сьогодні героєм визнали насамперед увесь багатостраждальний народ Чечні, - сказав Рамзан Кадиров, дізнавшись про нагороду. - Ми й надалі рішуче продовжуватимемо безкомпромісну боротьбу з тероризмом, екстремізмом і бандитизмом. І цим захищати інтереси всього російського народу. Нагородження є визнанням правильності обраного Ахматом Кадировим курсу встановлення миру та стабільності в республіці. Я вдячний керівництву РФ за таку високу оцінку діяльності. Розцінюю це як визнання заслуг усіх тих, хто був поряд зі мною - живих і загиблих, які билися з міжнародним тероризмом, тим самим захищаючи інтереси не тільки Чечні, а й усього народу Росії.

Доадиров Рамзан Ахматович – чеченський державний діяч, перший заступник голови уряду Чеченської Республіки.

Народився 5 жовтня 1976 року в селі Центорою Чечено-Інгуської АРСР, нині Курчалоєвського району Чеченської Республіки, у сім'ї майбутнього Героя Росії Ахмата Абдулхамідовича Кадирова (1951-2004). Чеченець. У 1992 році закінчив середню загальноосвітню школу №1 у рідному селі Центорою.

Під час Першої чеченської війни разом із батьком перебував у лавах чеченських сепаратистів і воював проти російських федеральних сил. З 1996 року - помічник та особистий охоронець свого батька, муфтія А.А.Кадирова. З обранням А.А.Кадырова президентом Чеченської Республіки став начальником президентської служби безпеки. Займався веденням переговорів із учасниками незаконних озброєних формувань про їх перехід на бік федеральної влади. Відповідав за проведення спецоперацій. Брав участь у багатьох змаганнях із боксу, має звання майстра спорту.

Восени 1999 року разом із батьком (який протистояв нароставшому з 1996 року впливу ваххабізму) перейшов на бік федеральної влади. У 2000-2002 роках - інспектор зв'язку та спеціальної техніки штабу окремої роти міліції при УВС МВС РФ, до функцій якої входила охорона будівель державних органів та забезпечення безпеки вищих керівників Чеченської Республіки. З травня 2002 по лютий 2004 командир взводу цієї роти. Фактично виконував обов'язки керівника Служби безпеки президента чисельністю близько 1 тисячі осіб.

Обіймав посаду помічника міністра внутрішніх справ Чечні. Був членом Державної ради Чеченської Республіки Гудермеського району. Вів переговори з польовими командирами та бойовиками про їх перехід на бік федеральної влади. 17 липня 2003 року Р.А.Кадиров заявив, що вдалося переконати 40 бойовиків у складі особистої охорони Аслана Масхадова добровільно скласти зброю. Крім того, він стверджував, що вступив у переговори із сепаратистами з загону Руслана Гелаєва, 170 бійців якого виявили готовність скласти зброю та «заново будувати мирне життя». 22 березня 2003 року Р.А.Кадиров оголосив, що йому вдалося домовитися про добровільну здачу 46 озброєних бойовиків, які склали зброю під особисті гарантії його батька. Більшість бойовиків, які погоджувалися припинити збройний опір, зараховували до служби безпеки А.А.Кадирова.

30 листопада 2003 року Р.А.Кадиров оголосив, що група чеченських бізнесменів запропонувала винагороду в 5 мільйонів доларів за достовірну інформацію про місцезнаходження Шаміля Басаєва, і пообіцяв упіймати терориста до Нового року. У березні 2004 року Р.А.Кадиров повідомив про те, що через посередників веде переговори з Аслан Масхадовим про можливість добровільної здачі останнього. Потім Р.А.Кадиров стверджував, що переговори зірвали російські війська, розстрілявши масхадівських емісарів, за посередництва яких підтримувався контакт із президентом Ічкерії. Р.А.Кадырова неодноразово звинувачували у причетності до викрадення мирних жителів, потім він відповідав погрозами. Зокрема, Р.А.Кадиров обіцяв подати до суду на журналістку Ганну Політковську, яка звинувачувала його у зґвалтуваннях та викраденнях.

Після загибелі батька 2004 року кандидатуру Р.А.Кадырова пропонували посаду президента Чеченської Республіки, проте, відповідно до Конституції Республіки, цю посаду може обійняти громадянин Росії, який досяг віку 30 років.

2004 року з відзнакою закінчив Махачкалінський інститут бізнесу та права. 10 травня 2004 року призначений першим заступником голови уряду Чеченської Республіки. З другої половини жовтня 2004 року радник повноважного представника Президента РФ у Південному федеральному окрузі Д.Н.Козака. У компетенції Р.А.Кадырова на цій посаді були питання взаємодії із силовими структурами округу.

Указом Президента Російської Федерації № 1630 від 29 грудня 2004 року за мужність та героїзм, виявлені при виконанні службового обов'язку, першому заступнику голови уряду Чеченської Республіки Кадирову Рамзану Ахматовичуприсвоєно звання Героя Російської Федерації з врученням відзнаки - медалі «Золота Зірка» (№ 839).

З 16 березня 2005 року розпорядженням голови Уряду РФ він був призначений головою республіканської комісії з виплат компенсації громадянам, які втратили житло та майно в ході військових дій у Чеченській Республіці.

З 1 по 4 серпня 2005 року виконував обов'язки Президента Чеченської Республіки, а з 18 листопада 2005 року до 4 березня 2006 року - обов'язки голови уряду Чеченської Республіки. З січня 2006 року голова урядової комісії з припинення наркотичної діяльності у Чеченській Республіці. 9 лютого 2006 року на засіданні політради регіонального відділення партії «Єдина Росія», на пропозицію Президії та Генеральної ради партії, його було затверджено на посаді секретаря регіонального відділення партії «Єдина Росія». З 4 березня 2006 голова уряду Чеченської Республіки.

15 лютого 2007 року був призначений виконувачем обов'язків президента Чеченської Республіки, а 2 березня парламент республіки затвердив Р.А.Кадирова на посаді президента Чеченської Республіки.

На Р.А.Кадырова було скоєно чимало замахів. 12 травня 2000 року Р.А.Кадиров пережив перший замах - на федеральній трасі «Кавказ» на східній околиці Грозного поруч із його джипом спрацював вибуховий пристрій. Р.А.Кадиров отримав легку контузію. 16 січня 2001 року терористи встановили бомбу у водосток під федеральною трасою «Кавказ» по дорозі Р.А.Кадырова на околицях Гудермеса. Він та його супровід відбулися забоями. 30 вересня 2002 року невідомі обстріляли автомобіль Р.А.Кадирова у селищі Новогрозненський Гудермеського району Чечні. Було поранено одного з його підлеглих. 27 липня 2003 року у селі Цоцан-Юрт Курчалоєвського району смертниці підірвати Р.А.Кадирова завадила його охорона. Загинули шахідка та місцева мешканка. У ніч проти 1 травня 2004 року загін сепаратистів атакував родове село Кадирових Центорою. За словами підлеглих Р.А.Кадирова, метою нападників було його викрадення чи вбивство. Вилазку бойовиків було відбито.

Генерал-майор міліції (10.11.2009). Нагороджений орденами "За заслуги перед Батьківщиною" 4-го ступеня (9.08.2006), Мужності (12.07.2004), Пошани (8.03.2015), медалями, у тому числі "За відмінність в охороні громадського порядку" (22.07.2) , а також орденом Ахмата Кадирова (18.06.2005).

Кандидат економічних наук (2006). Почесний громадянин Чеченської Республіки (2003), заслужений працівник фізичної культури Чеченської Республіки (2003), заслужений будівельник Чеченської Республіки (2006).

Перший віце-прем'єр Чечні Рамзан Кадиров став наймолодшим героєм Росії серед чеченських політиків. Російські військові, які воювали у Чечні у двох кампаніях, за окремі заслуги, і при цьому посмертно, отримували зірки й у 23 роки, а серед живих та мертвих чеченців 28-річних героїв не було.

Загалом героїв серед чеченських «авторитетів» до Кадирова-молодшого було троє. Це колишній польовий командир Джабраїл Ямадаєв, підірваний басаєвцями на дивані в Дишне-Ведено, колишній польовий командир Ахмад Кадиров, підірваний басаєвцями на стадіоні «Динамо», і колишній польовий командир Руслан Ямадаєв (брат Джабраїла), не підірваний багато в чому Держдумі, де представляє партію "Єдина Росії". Перші двоє – посмертно, останній – прижиттєво.

Про присвоєння синові Кадирова високого звання кремлівська прес-служба повідомила у тих самих формулюваннях, що повідомляла і про нагородження трьох інших чеченців. "Звання Героя Росії присвоєно Рамзану Кадирову за мужність і героїзм, виявлені при виконанні службового обов'язку", - наголошується в повідомленні прес-служби. Слід зазначити, що у випадку з Кадировим-молодшим, як і у історії з нагородженням Руслана Ямадаєва, конкретний привід для нагородження вгадується важко. Брата Ямадаєва нагородили за довге й іноді успішне полювання на басаївців у Веденському районі, Кадирова-старшого за те, що очолив проросійську частину чеченців, а Руслана Ямадаєва та Кадирова-молодшого, мабуть, «за сукупністю заслуг».

"Газета.Ru" спробувала з'ясувати, що ховається за казенною фразою "виконання службового обов'язку" в статуті про нагородження Кадирова. У прес-службі молодого героя розповіли, що відрахувати конкретний тимчасовий відрізок, з якого Рамзан почав рятувати вітчизну, не можна. «І на полях битв себе виявив у боротьбі з міжнародним тероризмом та послідовниками ваххабізму, і як один із керівників уряду, — згадувала співробітниця прес-служби. — Він успішно справляється з роботою у соціальній сфері, керує фондом допомоги імені Кадирова, допомагає тим, хто втратив на війні своїх родичів, узяв на себе будівництво газопроводу у Веденському районі, і там буде дорога прокладена».

Сам Кадиров-молодший про газопровід та дорогу не згадує, а вважає, що отримав зірку за боротьбу з Басаєвим.

«Я благаю Всевишнього про те, щоб він звів мене на одній вузькій стежці з Басаєвим, і я, хоч би чого це мені коштувало, зроблю все для того, щоб ця людина більше не тероризувала народ», — розкрив сьогодні свою мрію Кадиров. Він також заявив, що наразі основним завданням вважає встановлення місцезнаходження та затримання ватажків терористів — Масхадова та Басаєва.

До речі, Кадиров триматиме в руках уже другу зірку героя у житті. Навесні Путін уже вручав йому нагороду за батька. Кар'єрний зліт Рамзана і почався, хоч як це цинічно, після загибелі його батька на стадіоні «Динамо». До загибелі Ахмада Кадирова його син був відомий як один із керівників так званої служби безпеки батька, фактично був його помічником. У день смерті Ахмада Кадирова призначений в. о. президента Сергія Абрамова оголосив про призначення Рамзана першим віце-прем'єром чеченського уряду. Аж до початку виборчих перегонів Рамзан вважався одним із головних претендентів на посаду президента Чечні, проте зайняти цю посаду йому завадив вік. За конституцією Чечні, президентом Чечні могла стати людина, яка досягла 30 років. Рамзану на той момент було 27. У результаті президентом фактично безальтернативно став ставленик Кадирових Алу Алханов (у нього, до речі, є лише орден Мужності), а Кадиров-молодший був приставлений до нього в ранзі віце-прем'єра та начальника найбільшого воєнізованого угруповання Чечні - "Служби безпеки Кадирова".

Ця служба безпеки – взагалі головна гідність та головний недолік у бойовій біографії Кадирова-молодшого.

Він сам упевнений, що його міліція плідно бореться з бойовиками, а правозахисники в Росії та Європі вважають загони Кадирова такими ж «бандформуваннями», як у Басаєва. Тож і сьогодні правозахисники були неприємно приголомшені нагородженням Кадирова. Тетяна Локшина з Міжнародної групи Гельсінкі сказала в інтерв'ю Reuters, що таке нагородження «дискредитує саму нагороду Героя Росії». «Якщо в Росії такі герої, складно сказати, якою мірою опускається наша держава», — зазначила Локшина.

Опоненти Кадирова в Чечні радять синові покійного президента не радіти завчасно, оскільки нагородження чеченця зіркою героя, на їхню думку, «поганий знак». Один із помічників кандидата в президенти ЧР Маліка Сайдуллаєва, який не відбувся, так прокоментував «Газеті.Ru» нагородження Кадирова: «Давайте згадаємо, за скільки днів до смерті отримав зірку його батько».

Начебто Росія – правова держава. І Президент із юридичною освітою. А прем'єр так взагалі виходець із спецслужб. Здавалося б – має бути закон та порядок. Але ситуація, наприклад, у Чеченській республіці, про яку всі чомусь "забули" і заспокоїлися говорить про протилежне. Хоча очевидно, що в Чечні, що входить до складу РФ, конституція не дотримується взагалі. Але про це згодом, почнемо з "хорошого".

Формально у Чечні все чудово. Виділяються чималі гроші відновлення господарства республіки. Більша частина їх осідає в кишенях чиновників, як російських, і чеченських.

У Грозному навіть пройшов фубольний матч між командою «Грозний», яку очолював президент Чечні Рамзан Кадиров, та збірної Бразилії зразка 2002 року. І Кадиров навіть два голи забив... Ось про нього то й йтиметься.

Почнемо з регалій пана Кадирова.

18 січня 2006 року «за клопотанням авторитетних вчених», за те, що при ньому в Чечні «подолаються негативні явища, які мали місце у зв'язку з діяльністю незаконних збройних формувань», Р. Кадирову присвоєно звання почесного члена громадської організації «Російська академія »(РАЄН). Цікаво, яким чином пов'язане поділ негативних явищ з природничими науками?

27 липня 2006 року Кадиров обраний почесним академіком Академії наук Чеченської Республіки. У 2006 році присвоєно звання почесного професора Сучасної гуманітарної академії. 19 червня 2007 року удостоєний звання почесного професора Чеченського державного університету. Дивлячись на "інтелектуальне" обличчя Рамзана Ахматовича - замислюєшся, чи може його ще й на Нобелівську премію висунути?

А медалей скільки! І "За військову доблесть", і "За відмінність в охороні громадського порядку", і дві "Медалі Жукова" (Жуков перекинувся в труні)... І природно Кадиров - "Герой Росії".

Цікаво, за що всі ці нагороди? За те, що Під час Першої чеченської війни разом із батьком перебував у лавах чеченських сепаратистів і воював проти російських Збройних Сил? Чи за зраду чеченських сепаратистів? За те, що перейшов на бік російських військ? Взагалі, бандитам, які здаються, обіцяється як максимум амністія, та й то не завжди. Але ж давати таке почесне звання як "Герой Росії"?! Чи це не є образою для всіх тих, хто воював за Росію, як у Чечні, так і в інших конфліктах? По суті, це звання еквівалентне званню "Героя СРСР", тобто Кадиров прирівнюється до ветеранів Вітчизняної Війни за своїми заслугами?

Дивна ситуація: якщо РФ, витративши стільки людських життів та грошей на "контртерористичну операцію" у Чечні, то логічно було б очікувати відновлення на її території законного порядку. І якби Кадиров зміг його встановити, то, можливо, йому б попрощалося багато, але ні!

За твердженнями Міжнародної федерації прав людини в Гельсінкі, серед приватних в'язниць, що існують у Чечні, принаймні дві розташовані в родовому селищі Кадирова Центорою і знаходяться в його особистому розпорядженні. Одна з них складається з бетонних бункерів або камер, де містять викрадених родичів бойовиків (включаючи старих, жінок та дітей) з метою шантажу останніх. Зокрема, там тримали батька та дружину Доку Умарова, та сімох родичів Аслана Масхадова, відпущених після вбивства останнього. За фактом викрадення родичів Масхадова прокуратура Чечні порушила кримінальну справу, проте призупинила її «через неможливість притягти свідків до відповідальності як підсудних». За твердженням заступника Генерального прокурора Російської Федерації М. І. Шепеля, «родичів Масхадова звільнили внаслідок спеціальної операції, організованої урядовими силами».

Стверджується, що друга в'язниця знаходиться на подвір'ї або у безпосередній близькості від будинку Кадирова. Третя в'язниця імовірно перебуває на південно-східній околиці селища, на території, за твердженнями жителів базою «кадировців». Вона також використовується для утримання незаконно викрадених членів сімей бойовиків.

1 травня 2006 р. делегація Європейського комітету із запобігання катуванням спробувала оглянути Центорою, проте була затримана на в'їзді до села. Наступного дня вона була допущена в село, а те, що сталося, було оголошено свавіллям міліціонерів з блок-поста; однак, на думку правозахисників, це дало Кадирову час для замітки слідів.

Крім в'язниць у Центорої, у доповіді Міжнародної федерації з прав людини зазначено ще не менше 10 незаконних в'язниць, створених і контрольованих формуваннями, що безпосередньо підпорядковуються Кадирову, - так званими «кадировцями». На думку правозахисників, «одною з причин існування такої паралельної системи ув'язнення є отримання „визнань“ та „свідчень“ шляхом жорстоких побиття та тортур, після яких настає черга офіційного затримання та страти відповідних осіб. Багато таких кримінальних справ сфабриковано».

Продовжуємо послужний перелік.

Керівник Московської Гельсінської групи Людмила Алексєєва заявила: Я знаю, що Кадиров не тільки проводить політику викрадень людей, які безслідно зникають, або яких потім знаходять мертвими зі слідами катувань, або опиняються за сфабрикованими звинуваченнями, я знаю, що він сам брав участь і в тортурах, і вбивствах.

У спільній заяві російських правозахисників Кадиров звинувачується, крім порушень прав людини, створення тоталітарного режиму. Деякі правозахисники стверджували, що операції, що здійснювалися силами збройних формувань, що підкоряються Кадирову, супроводжуються серйозними порушеннями прав людини. За тими ж даними, «мирне населення Чечні цієї групи ("кадировців") боїться найбільше - навіть більше, ніж федеральних службовців»; самі ж формування кадировцев складаються значною мірою з осіб, які вчинили у міжвоєнний період у Чечні кримінальні та економічні злочини.

Це кажуть правозахисники. Вони люди м'які. Виражаються політкоректно. Серйозні порушення прав людини в Чечні - російською називається розгулом криміналу, надзвичайною корупцією, порушенням усіх принципів Конституції РФ.

Одне лише порушення принципів світсткості держави чого варте. Де-факто у Чечні – шаріат.

Якщо жінка гуляє, якщо чоловік із нею гуляє, то їх обох вбивають , - заявив Кадиров, розмовляючи з журналістами. І справді вбивають, і викрадають, і гвалтують. Жінка у Чечні не може вийти на вулицю з непокритою головою. Нагадаю, зараз 21 століття та Чечня частина Росії. Якби Чечня відокремилася від РФ, то будь ласка, робіть що хочете, хоч рабство вводите – це проблеми вашої суверенної держави. Але повторюю ще раз, Чечня частина Росії – і в ній мають діяти закони Росії, а не шаріат!

Але навіщо Чечні відокремляться? Де Кадиров ще буде голити гроші на "відновлення" республіки як не з російського бюджету? Тобто тисячі російських солдатів, що загинули в Чечні за відновлення на її території закону та порядку віддані своїми керівниками та президентами, оскільки в Чечні в результаті двох воєн переміг навіть не шаріат, а кримінально-псевдоісламський режим Кадирова.

І хто після цього президент Чечні? Невже герой? І хто після цього Президент Росії, якщо така людина очолює один із суб'єктів федерації?

Злодій має сидіти у в'язниці. Вбивця тим паче. Пане президенте Медведєву, згадайте своє навчання в юридичному!

Кадиров Ахмат Абдулхамідович народився 23 серпня 1951 року. За національністю він чеченець. Але народився у Казахській РСР, у місті Караганда. Саме туди було вислано родину Кадирових у 1944 році. Згодом він став першим президентом

Ахмат Кадиров удостоєний почесного звання РФ – Герой Росії. Саме він зробив основний внесок у те, щоб на території Чеченської Республіки встановився мир і спокій. Рамзан Кадиров, молодший син Ахмата і нинішній президент Чечні, практично в кожному інтерв'ю, коли йдеться про його батька, не втомлюється нагадувати про його героїчні вчинки. Перший президент республіки зміг переконати населення в тому, що життя в правовому полі Російської Федерації - це єдине правильне рішення в конфлікті.

Великою мірою завдяки його старанням жителі Чечні змогли очистити свою землю від терористів. І зараз республіка живе спокійним життям і активно розвивається культурно та економічно. Ну, а тепер перейдемо до біографії першого президента.

Де навчався Ахмат Кадиров

Ахмат Кадиров родом із релігійної родини. Тому не дивно, що його життя було тісно пов'язане з релігією. Біографія Ахмата Кадирова насичена безліччю подій. Його сім'я була тимчасово вислана з Чечні у 1944 році. Але у квітні 1957 р. Кадирови повернулися до Чечено-Інгуської АРСР, у село Центорою, що знаходиться в Шалинському районі. Ахмат закінчив багато навчальних закладів, здобувши кілька спеціальностей. Починав після школи із закінчення курсів на комбайнера. З 1969 до 1971 року Кадиров Ахмат працював у радгоспі «Новогрозненський». Потім, до 1980 року – у будівельних організаціях.

У цьому ж році був спрямований Гудермеської на навчання в Бухарському медресі. Через два роки Ахмат Кадиров продовжив навчання у Ташкентському ісламському виші. Після закінчення інституту заміщав імама в Гудермеській мечеті (1986 – 1988 рр.). У 1990 році Кадиров вступив до Амманського університету, на шаріатський факультет. За рік Ахмат повернувся на батьківщину.

Кадиров закінчив економічний факультет вузу в Махачкалі у 2001 році. Через 3 роки він був кандидатом політичних наук і отримав ступінь доктора економічних наук.

Герой Росії Ахмат Хаджі Кадиров як політичний діяч

У 1989 році Ахмат Кадиров відкрив Перший на Кавказі ісламський виш. До 1994 очолював його особисто. 1993 року його призначили заступником муфтія Чечні, а через рік Кадиров вже повністю виконував обов'язки останнього. 1995 року Ахмата обрали Духовним главою мусульман Чечні. А 2000 року наказом Президента РФ Кадирова призначили главою адміністрації Чеченської Республіки.

У 2002 році Ахмат Кадиров очолив комісію з розробки цього ж року його призначили і керівником групи Держради, яка займалася протидією релігійному екстремізму в РФ.

Ахмат Кадиров – перший президент Чеченської республіки

Президентом Чечні Кадиров Ахмат був обраний 5.10.2003 року. Він набрав понад 80% голосів виборців. Ахмат Кадиров став першим президентом Чечні у дуже складний час. Він прийняв він відповідальність за долю свого народу. На той час у республіці процвітав тероризм. Ахмат опинився в самій гущавині подій. Він зміг стати справжнім лідером своєї республіки і заслужити народну любов. Працював Кадрівні заради слави, влади чи релігії, а для людей. Усі його дії були спрямовані на благо Чеченської Республіки.

Але Кадирову не судилося займати посаду президента Чечні тривалий час. Він став «кісткою в горлі» для багатьох терористів та політичних діячів, що сіють смуту в республіці. Неодноразово зазнавав замахів з боку екстремістів. В результаті останніх загинуло троє його родичів та частина особистої охорони.

Але терористи таки змогли дістатися Кадирова. Вже за рік після вступу на посаду президента Чеченської Республіки Ахмат загинув під час теракту на стадіоні «Динамо» у Грозному. Вибухівку було закладено під трибуною для важливих гостей. Серед них перебував і Кадиров Ахмат. Того дня мали проходити святкування до Дня Перемоги. Вибух стався раптово, обірвавши життя першого президента Чечні. Він помер дорогою до лікарні, так і не прийшовши до тями.

Поховали Ахмата Кадирова на батьківщині, що в Курчалоєвському районі, в селі Центорою. Пізніше злощасний стадіон було перейменовано, і зараз на честь першого президента республіки називається "Ахмат Арена". На даний момент це домашній стадіон грозненського футбольного клубу "Терек".

Характер Ахмата Кадирова

Ахмата Кадирова запам'ятали як рішучу, мудру, сміливу і мужню людину. Саме він кинув виклик екстремістам Масхадову та Басаєву, зміг зупинити кровопролитну війну у своїй республіці. Ахмата Кадирова бойовики вважали «народним ворогом». На його життя відбувалися постійні замахи (понад 20 за весь час). Але погрози не змогли зламати Ахмата, котрий відстоював право на мирне існування свого народу. Завдяки цій великій людині люди отримали право вибору, свободу та спокій.

Кадиров Ахмат був дуже терплячою людиною. Відрізнявся завзятістю у досягненні поставлених завдань та цілей. Він вважав, що правда - це зброя, яка завжди допоможе здолати ворога. Найвірнішим соратником Ахмата завжди був його молодший син – Рамзан – нинішній президент Чеченської Республіки. Він підтримував батька і пройшов з ним пліч-о-пліч найважчий час. Ахмат завжди вважав, що полягає у мужньому дусі, у вірі у світле майбутнє. Кадиров ніколи не просив нічого для себе особисто. Однією з рис його характеру була чесність. Ахмата вважали шляхетною і дуже талановитою людиною.

Медалі та звання, присуджені Ахмату Кадирову

За своє бурхливе життя Кадиров Ахмат Абдулхамідович отримав багато звань та нагород. Він вважався почесним професором державного вишу Чечні та Московського гуманітарного університету.

2001 року йому було вручено медалі за доблесть, бойову співдружність та кілька нагород за гідну службу батьківщині. Після смерті Кадирова його ім'я було увічнено історія країни. РФ Ахмату було надано посмертне звання Героя Росії. Володимир Путін власноручно вручив медаль «Золота Зірка» на зберігання синові Кадирова – Рамзану. І президентським наказом увічнив пам'ять Ахмата.

Які об'єкти названі на честь Ахмата Кадирова

Кадиров Ахмат – герой Росії. Його ім'ям назвали багато центральних вулиць великих міст та райцентрів Чечні. У Москві також є така. Іменем Кадирова названо багато навчальних закладів, сіл, парків та площ Чеченської Республіки. А також мечеті, причому деякі розташовані навіть у Туреччині та Йорданії.

У Грозному його ім'ям названо багато скверів, парків і головної столиці. На згадку про великого діяча відкрито музей в Ім'я Кадирова носить Курчалойський вуз, 248-й спецбатальйон внутрішніх військ РФ. У 2006 році ім'ям Ахмата назвали футбольний клуб «Терек», а через рік – теплохід компанії «Донрічфлот». Кілька років тому у Чечні відкрили спорткомплекс імені Кадирова. А минулого року на згадку про Ахмата назвали найбільшу мечеть Ізраїлю.

Не забуто ім'я Кадирова і на небесному склепінні. У сузір'ї Лева є понад гігантська зірка, яку названо на честь Ахмата.

Сім'я Ахмата Кадирова

Дружину Ахмата Кадирова звуть Аймані. Від цього шлюбу у першого президента Чечні народилося четверо дітей. Два сини (Рамзан та Зелімхан) та дочки (Зарган та Зулай). Після трагічної смерті Кадирова на посаду президента Чечні затвердили його молодшого сина Рамзана. Починаючи з 2011 року, він є чинним головою Республіки. Старший син Ахмата (Зелімхан) помер у травні 2004 року.

Фонд Ахмата Кадирова як продовження його починань

Ахмат Кадиров по праву вважається Героєм Росії. Саме він зміг відновити світ у Чеченській Республіці та направити життя у спокійне русло. Ахмат зупинив війну і заслужив на любов свого народу. Незважаючи на те, що доля великого діяча обірвалася трагічним чином, він продовжує жити в серцях людей.

Громадський фонд імені Ахмата Кадирова було створено у 2004 році. Обов'язки глави виконує його дружина – Аймані Несіївна. Головою фонду є молодший син Ахмата – Рамзан. З моменту початку діяльності фонду вже надано допомогу багатьом нужденним по республіці та країні загалом.

Чим займається фонд

В організації є спеціальна програма підтримки дітей-інвалідів. Постійно ремонтуються медичні заклади та загальноосвітні заклади, закуповується новітнє обладнання у лікарні. Багато ветеранів війни та інвалідів забезпечені житлом, транспортними засобами та матеріальною допомогою.

Фонд імені Ахмата Кадирова забезпечує підтримку музеям, танцювальним колективам та багатьом іншим організаціям. На благодійні кошти відбудовуються житлові будинки. Відновлюються мечеті та святі місця. Від фонду постійно йдуть пожертвування до багатьох організацій. Не забуто й чеченців, які проживають за кордоном. Вони також мають право розраховувати на підтримку благодійного фонду. І це лише мала дещиця перерахованих добрих справ, які проводяться організацією на честь пам'яті Ахмата Кадирова.